субота, 12 березня 2016 р.

ШЕВЧЕНКОВІ ТВОРИ СЯЮТЬ,ЯК ЗОРІ



СВЯТКОВИЙ МУЗИЧНО- ПОЕТИЧНИЙ ВІНОЧОК
  У кожного народу є великі поети, письменники, яких знають всі: дорослі і діти.
   Для українського народу таким поетом був Тарас Григорович Шевченко. Його ще називають великим Кобзарем, бо свою найкращу книгу він назвав «Кобзар». 
 Організували свято учні 3- А класу Жидачівської НВК (вчитель М.В.Люсак, хореограф О.І.Цяпко), запрошені учні 2-3 класу гімназії ім.О.Партицького, активно взяли участь у вікторині "Біографія Тараса".
      Дата 9 березня 1814 року пам’ятна у історії української літератури. Тоді, темної ночі, перед світанком, у селі Моринцях на Звенигородщині, у хаті Григорія Шевченка, кріпака пана Енгельгарда, блиснув єдиний на все село вогник:   народилася нова панові кріпацька душа,   а Україні — її Великий співець — Тарас Шевченко.
      Цього року, 9 березня, ми святкуємо 202-гу річницю від дня народження видатного мислителя, великого українського поета,  художника,  відомого усьому світові – Т. Г. Шевченка.

    Долю Тараса показали учасники в хронології стежок:викуп з кріпацтва,вступ до академії, вийшов у світ «Кобзар»,приїхав на Україну, арешт,звільнення, вийшов у світ для дітей України»Кобзар».

    Біографічні,поетичні рядки з дитинства поета виражались в інсценізації: «Розмова Тараса з матір’ю», в піснях: «Садок вишневий коло хати», «Зацвіла в долині»,»Тече вода з-під явора»,»Зоре моя вечірняя»,»Вітер з гаєм розмовляє»,

в танцях : «Танець козаків»,«Полька»,»Тенець з рушником».
 
       Т.Г. Шевченко — великий український народний поет. Життя нашого генія таке дивне, що слухаючи про нього, можна було б сказати, що це якась легенда, коли б усе те не було правдою.
 Минають віки, стираються написи на камені, тліють книги, руйнуються будівлі, але слово Шевченка — живе і вічне. Вивчаймо його, думаймо над його істиною, виконуймо його заповіти, які посилав він синам свого народу. І серед них — найперший і найголовніший:
Свою Україну любіть,    Любіть її… Во время люте,
В останню тяжкую минуту    За неї Господа моліть.

Минуло більше 2-х століть від дня народження Тараса Шевченка! А він живе у своїх віршах-думах, картинах… І так буде завжди! Бо хтось повинен достукатися до наших сердець, нашого сумління й совісті. Ніхто не зробить цього краще від генія усього українського народу Тараса Шевченка.




Немає коментарів:

Дописати коментар